Диплодоки як творці ландшафту

Спостережувана міграція диплодоків у секторі B-12 підтверджує роль цих гігантів як «творців ландшафту». Їх щільні колони притоптують молоді пагони й згинають високі стебла, відкриваючи доступ світлу до нижчих папоротей і трав. Внаслідок утворюються вузькі просіки та зарості різної висоти, що слугують мікооселищами для дрібніших видів і вогнищами відновлення рослинності.

Такий процес змінює й харчові мережі: відкриті стежки полегшують пересування хижаків, наприклад Тиранозавра, але водночас створюють укриття і ніші для харчування дрібних травоїдних. Періодичні «проломи» в суцільності крон підвищують різноманіття рослинних угруповань, що з часом перерозподіляє ресурси по долині.

Фізичні сліди міграцій — утоптаний ґрунт і прокладені стежки — зберігаються тижнями і місяцями, особливо в сухий сезон. Ці маршрути полегшують подальші переміщення зграї та інших видів, сприяючи формуванню стабільних коридорів міграції на острові.

Документування таких ефектів допомагає команді парку зрозуміти, як великі динозаври формують структуру екосистеми і які ділянки потребують додаткового моніторингу для збереження балансу біорізноманіття.